Сайт вчителів хімії Криворізького району

педагогічна майстерність

vasiliy750 — Wed, 12 Sep 2018 15:06:19 GMT

Польовий Василь Володимирович - вчитель хімії

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього проце

vasiliy750 — Thu, 30 Aug 2018 15:35:59 GMT

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році

Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.

Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.

Вчитель має право на вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників.

Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

ЗАСІДАННЯ№1 МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ВЧИТЕЛІВ ХІМІЇ 28.08.2018 Червоний шахтар

vasiliy750 — Thu, 30 Aug 2018 15:34:29 GMT

ЗАСІДАННЯ№1

МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНАННЯ

ВЧИТЕЛІВ ХІМІЇ

29.08.2018

Тема: «Організаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу» у 2018-2019 н.р.

Мета: проаналізувати роботу РМО вчителів хімії за минулий навчальний рік, визначити основні напрямки роботи на 2018-2019 н.р., спрямовані на підвищення ефективності навчання, вдосконалення якості роботи. Провести аналіз результатів ЗНО з хімії за 2018 р. Опрацювати зміст навчальних програм, підручників та посібників на 2018- 2019 н.р.

План

Аналіз роботи РМО за 2017-2018 н.р., визначення мети та завдань на новий 2018-2019 н.р.
Планування роботи на 2018-2019 н.р. у відповідності з IV етапом роботи обласного науково-методичного проекту «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства». (IV етап - Практичний. Розробка та апробація системи діяльності навчального закладу або вчителя, вихователя, спрямованої на розвиток соціальних компетенцій особистості, масове запровадження новітніх педагогічних стратегій та конкретних технологій соціалізації, накопичення досвіду управління інноваційними процесами в освітній діяльності).
Опрацювання інструктивно-методичних матеріалів щодо викладання хімії в 2018- 2019 н.р., навчально-методичне забезпечення викладання предмета ( програми, підручники, методичні, дидактичні матеріали). Аналіз оновлених програм з хімії(10 клас), порівняльний аналіз: зміни та особливості.
Ведення шкільної документації. Нормативні документи кабінету хімії.
Аналіз завдань ЗНО з хімії та результативності їх виконання учнями шкіл за 2018 р.
Про підготовку учнів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, науково - дослідницькій роботі. Забезпечення ефективної підготовки учнів до участі в інтелектуальних змаганнях усіх рівнів.
Розвиток професійної майстерності вчителів хімії та їх підготовки до роботи в інноваційному освітньому просторі (атестація, курсова перепідготовка).
Різне.

ПЛАН проведення VEB-наради керівників районних (міських) методичних об’єднань вчителів хімії

vasiliy750 — Thu, 30 Aug 2018 15:31:11 GMT

ПЛАН

проведення VEB-наради

керівників районних (міських) методичних об’єднань вчителів хімії

Дата проведення: 21 серпня 2018 р.

Час проведення: 10.00 – 12.30 год.

Місце проведення: КЗВО «ДАНО»ДОР», ауд. 114

Форма проведення – вебінар

Тема: Особливості викладання хімії у новому навчальному році: традиції, інновації

Мета:

проаналізувати сучасний зміст шкільного хімічного навчання з метою сприяння розбудови національної моделі освіти на засадах національних і регіональних традицій;
запроваджувати педагогічні стратегії соціалізації особистості, визначених у процесі роботи над обласним проектом;
впроваджувати інноваційні процеси і навчальні програми: підтримка й аналіз інноваційної діяльності з метою стимулювання самоосвіти, самовдосконалення та посилення соціальної компетентності учнів.

Керівник вебінару: Зламанюк Людмила Михайлівна, доцент кафедри природничо-математичної освіти КЗВО «ДАНО», кандидат педагогічних наук, доцент, член міжнародної асоціації з хімічної освіти;

Григоров Георгій Альберович, кандидат філософських наук, доцент кафедри природничо-математичної освіти КЗВО «ДАНО»ДОР».

Ведучі вебінару:

Зламанюк Людмила Михайлівна, доцент кафедри природничо-математичної освіти КЗВО «ДАНО», кандидат педагогічних наук, доцент, член міжнародної асоціації з хімічної освіти;

Майданенко Світлана Вікторівна, доцент кафедри публічного управління та права, кандидат педагогічних наук, доцент;

Куриленко Ірина Анатоліївна , вчитель хімії комунального закладу освіти «середньої загальноосвітньої школи № 76 Дніпровської міської ради»;

Кочерга Євгенія Володимирівна, методист навчально-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін кафедри природничо-математичної освіти КЗВО «ДАНО»;

Шадир Тамара Миколаївна, методист природничих наук комунального закладу "Інноваційно-методичний центр" управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Рогу;

Фейзепуло Людмила Володимирівна, вчитель хімії Криворізька загальноосвітня спеціалізована школа I-III ступенів №4 з поглибленим вивчення іноземних мов Криворізької міської ради Дніпропетровської області;

Бондаренко Наталія Олегівна, вчитель хімії Криворізького Центрально-міського ліцею;

Ляшенко Андрій Хомич, директор комунального закладу «Дніпровська середня багатопрофільна школа І-ІІІ ступенів», Верхньодніпровского району Дніпропетровської області, Заслужений учитель України;

Балаклеєць Майя Володимирівна, учитель хімії, заступник директора з навчально-виховної роботи, комунальна організація «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» №13 м.Кам’янське;

Сидорова Ольга Юріївна, вчитель хімії природничо-науковий ліцей, керівник методичного об’єднання вчителів хімії Жовтоводської міської ради;

Шеремет Тетяна Михайлівна, вчитель хімії Олександрівської СЗШ керівник методичного об’єднання вчителів хімії Дніпровського району, Дніпропетровської області, Заслужений вчитель України.

№ з/п	Час		Тема виступу	Доповідач
І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ
1		10⁰⁰-10¹⁵	Особливості викладання хімії у новому навчальному році: традиції, інновації	Зламанюк Л.М., доцент кафедри природничо-математичної освіти КЗВО «ДАНО», кандидат педагогічних наук, доцент, член міжнародної асоціації з хімічної освти
2		10¹⁵-10³⁰	Як навчати обдаровану дитину у ХХІ столітті	Майданенко Світлана Вікторівна, доцент кафедри публічного управління та права КЗВО «ДАНО», кандидат педагогічних наук, доцент
ІІ. «ВІДКРИТИЙ МІКРОФОН». ВИСТУПИ З ДОСВІДУ РОБОТИ
3	10³⁰-10⁴⁵		Компетентнісний підхід як один із шляхів формування соціально адаптовано особистості	Куриленко Ірина Анатоліївна , вчитель хімії комунального закладу освіти «середньої загальноосвітньої школи № 76 Дніпровської міської ради»
4	10⁴⁵-11⁰⁰		Шляхи реалізації нових Державних стандартів загальної середньої освіти на уроках хімії у вимірі нової української школи.	Балаклеєць Майя Володимирівна, учитель хімії, заступник директора з навчально-виховної роботи, комунальна організація «Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» №13 м.Кам’янське
5	11⁰⁰-11¹⁵		Створення моделі соціалізуючого освітнього простору засобами інтеграції навчального змісту предмета “хімія”	Шадир Тамара Миколаївна, методист природничих наук комунального закладу "Інноваційно-методичний центр" управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Рогу
6	11¹⁵-11³⁰		Вивчення інтегрованого курсу "Природознавство" у профільній школі: досвід і проблеми	Ляшенко Андрій Хомич, директор комунального закладу «Дніпровська середня багатопрофільна школа І-ІІІ ступенів», Верхньодніпровского району Дніпропетровської області, Заслужений учитель України
7	11³⁰-11⁴⁵		Інтеграція предметів природничого циклу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів	Сидорова Ольга Юріївна, вчитель хімії комунального закладу освіти ліцею природничо-наукового навчання Жовтоводської міської ради, керівник методичного об’єднання вчителів хімії
8	11⁴⁵-12⁰⁰		Результативність участі школярів у хімічних олімпіадах як показник сформованості предметної ( хімічної) компетентності	Шеремет Тетяна Михайлівна, вчитель хімії, комунальний заклад «Середня загальноосвітня Олександрівська школа» Дніпровського району, вчитель-методист, Заслужений вчитель України
9	12⁰⁰-12¹⁵		Інновації та традиції у викладанні хімії	Кочерга Євгенія Володимирівна, методист навчально-методичної лабораторії природничо-математичних дисциплін кафедри природничо-математичної освіти
10	12¹⁵-12³⁰		Прийняття рекомендацій серпневої наради та підведення підсумків роботи.	Зламанюк Лююдмила Михайлівна, доцент кафедри природничо-математичної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент

Особливості викладання хімії у новому 2018-2019 навчальному році: традиції, інновації

vasiliy750 — Thu, 30 Aug 2018 15:29:51 GMT

Особливості викладання хімії

у новому навчальному році: традиції, інновації

Якщо ви вдало оберете працю і укладете в нею свою душу,

то щастя самотужки вас знайде

К.Д. Ушинський

«Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалось

на дослідженні, пошуках…»

В.О.Сухомлинський

Реформування шкільної освіти, що відбувається швидко, ставить перед сучасними загальноосвітніми навчальними закладами та конкретними методиками навчання школярів важливу вимогу – підвищення якості організації навчально-виховного процесу в школі та процесу навчання з хімії зокрема. Формування особистості дитини у відповідності до вимог сучасності – складний, тривалий і багатокомпонентний процес. Так в процесі навчання і виховання учень повинен навчитися жити в колективі, спілкуватися, відстоювати власні думки, реалізовувати себе, а поряд із тим набути змістовний, систематизований багаж знань, який згодом має вдало застосувати в практичному житті. Випускники школи повинні відчувати себе компетентними в будь-якій галузі, вміти творчо мислити, знайти своє місце в реальному житті.

Навчання хімії у закладах загальної середньої освіти у 2018/2019 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).

8-9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).

У 2018/2019 навчальному році у старшій школі починається перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392. Тому 10 та 11 класи навчатимуться за різними програмами:

10 клас:

Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR).

11 клас:

Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Поглиблене вивчення (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR).

Програми позбавлені поурочного поділу. Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, (таблиці 1 – 13) у всіх закладах загальної середньої освіти хімія вивчається:

у 7 класі – 1,5 години на тиждень,

у 8 класі – 2 години на тиждень,

у 9 класі – 2 години на тиждень.

У класах з вечірньою формою здобуття освіти з очною формою навчання (таблиці 14, 15) хімія вивчається у 7 класах – 1годину на тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У класах з вечірньою формою здобуття освіти із заочною формою навчання (таблиці 16, 17) у 7 – 9 класах хімія вивчається 1годину на тиждень.

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, хімія вивчається:

на рівні стандарту в 10 класі 1,5 години на тиждень;

на профільному рівні в 10 класі 4 годин на тиждень.

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 406, хімія вивчається:

на рівні стандарту в 11 класі 1 годину на тиждень;

на академічному рівні в 11 класі 2 години на тиждень;

на профільному рівні в 11 класі 6 годин на тиждень.

Варіативна складова навчальних планів до типових освітніх програм може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для навчального предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

За рахунок збільшення годин, окремі предмети в 11 класі можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовою освітньою програмою.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів які кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі можуть творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази закладу освіти. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури постійно оновлюється, його розміщено за посиланням https://goo.gl/TnGiJX

Починаючи з 2018/2019 навчального року, навчання хімії у10 класі закладів загальної середньої освіти здійснюватиметься за новими, розробленими на компетентнісних засадах, навчальними програмами, які відповідають Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Аналіз навчальних програм з хімії рівня стандарту і профільного рівня засвідчує, що оновлення змісту спрямовувалось на виявлення його резервів щодо впровадження в хімічну освіту компетентнісного підходу. З цією метою доопрацьовано теоретичне обґрунтування змісту хімічної освіти (мета, завдання, провідні наукові ідеї, рекомендації щодо їх реалізації) згідно з тенденціями, визначеними концепцією Нової української школи; виокремлено очікувані результати навчальної діяльності учнів за складниками предметної компетентності: знаннєвим, діяльнісним і ціннісним; розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета за ключовими компетентностями. Такий підхід спрямовує на формування в учнів ціннісних установок, світоглядних орієнтацій і набуття досвіду їх застосування у власній діяльності.

Навчання хімії у старшій школі на обох рівнях (профільному рівні і рівні стандарту) забезпечує формування у випускників наукового світогляду, хімічної культури як складника загальної культури сучасної людини і розвитку їхнього творчого потенціалу задля успішної соціалізації в сучасному суспільстві.

Нові навчальні програми надають вчителеві більшої автономії у питаннях розподілу навчального часу на вивчення тем і окремих питань у межах тем. Учитель має скористатися цим задля реалізації діяльнісного складника результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, виокремлення часу на формування практичних умінь та оцінних ставлень, мотивації, самооцінки учнів. Перевага надається проблемному навчанню, що спрямовує на послідовне розв’язування проблеми через її формулювання, усвідомлення, засвоєння необхідних знань і умінь, вироблення ставлень і формування нового знання. Посилюється увага до інтерактивних методів, виконання навчальних проектів. Змінюються акценти в діяльності вчителя. Учитель виконує роль супроводу, консультує, підтримує активність, створює умови для збільшення самостійності учнів у навчальній діяльності.

Навчальні програми містять перелік очікуваних результатів навчання – це орієнтир вчителя на досягнення мети освітнього процесу на відповідному змісті зазначених тем програми. Така структура навчальної програми полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.

Отже, основним завданням кожного уроку має стати досягнення певного результату навчання, тобто набуття, формування чи розвиток учнем визначених навчальною програмою умінь, навичок, ставлень, цінностей, зазначених у відповідному структурному складнику програми. А відтак мають змінитися підходи до конструювання і проведення навчальних занять. Від трансляції готових знань учитель має перейти до методик, які дозволять учням самостійно добувати знання у ході навчальної діяльності; формувати уміння їх застосовувати у різних ситуаціях, генерувати і продукувати ідеї або нові знання; висловлювати власну точку зору щодо певних процесів чи явищ тощо.

Компетентнісний підхід у навчанні, на відміну від предметно зорієнтованого, передбачає інтеграцію ресурсів змісту курсу хімії та інших предметів на основі провідних соціально й особистісно значущих ідей, що втілюються в сучасній освіті: уміння вчитися, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська відповідальність, ініціативність і підприємливість.

У пошуках напрямів реформування освіти світова практика обрала компетентнісний підхід, завдяки якому випускник навчального закладу формується як компетентна особистість, готова до самореалізації в соціумі й особистому житті. Можна й ширше характеризувати такого випускника: володіє інформацією, здатний до аналізу ситуації і прийняття рішення, налаштований на діяльність, спрямовану на успішне розв’язування проблем на основі здобутих знань, і досвіду, готовий до самонавчання, комунікабельний. Отже, йдеться про загальну життєву компетентність людини.

Предметні (галузеві) компетентності стосуються змісту конкретної освітньої галузі чи предмета, тобто предметна хімічна компетентність є складником природничо-наукової компетентності, що, у свою чергу, входить до ключової компетентності у природничих науках і технологіях.

Навчання хімії безпосередньо відповідає за формування хімічної компететності, але в тісному поєднанні з усіма ключовими компетентностями. У деяких випадках такий зв’язок випливає зі змісту навчання хімії і очікуваних результатів навчальної діяльності учнів, сформульованих у програмі з предмета. Очевидно, що розв’язування розрахункових задач розвиває математичну компетентність; на формування екологічної грамотності й здорового способу життя зорієнтовано зміст практично всіх розділів програми з хімії, цим матеріалом насичено й нові підручники; основні компетентності у природничих науках і технологіях забезпечуються дотримання принципів наступності й міжпредметних зв’язків курсів природознавства і хімії, хімії і фізики, хімії і біології. Отже, ці ключові компетентності безпосередньо торкаються хімічного змісту, тому їх неможливо оминути в методиці навчання.

Менш очевидною є можливість формувати засобами хімії такі ключові компетентності, як інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.

У змісті програм з хімії немає питань, безпосередньо зорієнтованих на ці компетентності, отже єдиний шлях розв’язування проблеми – додаткова методична робота вчителя.

Володіння інформаційно-цифровою компетентністю виявляється у процесі навчальної діяльності учня з використанням електронних освітніх ресурсів, цифрових вимірювальних комплексів, віртуальних хімічних лабораторій, пошуку, збереження й цільового використання інформації, створення власних інформаційних продуктів з хімічної тематики.

Основою уміння вчитися впродовж життя є власний досвід навчання хімії, освоєння як теоретичного змісту науки, так і хімічного експерименту. Учитель має спрямовувати самоосвіту учнів: спонукати до роботи з підручником, іншими дидактичними матеріалами, довідниками, додатковими джерелами; навчати організовувати пізнавальну діяльність згідно з поставленим теоретичним чи практичним завданням: планувати, добирати потрібні засоби, розраховувати власний час і доводити роботу до завершення, оцінювати результат тощо. Найкращим чином уміння вчитися мотивується, формується й виявляється під час роботи над навчальними проектами.

Реалізація цих змістових ліній не передбачає будь-якого розширення чи поглиблення навчального матеріалу, але потребує посилення уваги до певних його аспектів. Провідні ідеї, на яких ґрунтуються наскрізні змістові лінії, втілюються в навчанні хімії як у теоретичному змісті курсу, так і в експериментальній діяльності учнів, під час розв’язування задач і завдань із реальними даними (виробничого і побутового характеру); виконання міжпредметних навчальних проектів, роботи з різними джерелами інформації; в позаурочний час вони реалізуються під час тематичних тижнів, участі в регіональних, всеукраїнських і міжнародних конкурсах (у тому числі дистанційних).

За новою навчальною програмою з хімії у 10-му класі вивчатимуться органічні речовини, в 11-му – неорганічні речовини й тема з узагальнення знань. Така послідовність вивчення розділів забезпечить логічний зв’язок змісту курсів основної і старшої школи.

Рівень стандарту. Зміст цієї програми базується на знаннях і компетентностях, набутих учнями в основній школі, і є другим – вищим концентром вивчення хімії. Саме тому, у 10 класі завершується вивчення хімії органічних сполук.

У першій темі розглядається теорія будови органічних сполук як вища форма наукових знань та ізомерія як явище. Класи органічних сполук вивчаються в темах «Вуглеводні», «Оксигеновмісні органічні сполуки», «Нітрогеновмісні органічні сполуки». Окремі теми присвячені синтетичним високомолекулярним речовинам і багатоманітності та взаємозв’язку органічних речовин. Належну увагу приділено будові молекул органічних сполук, розкриттю взаємного впливу атомів, причинно-наслідковим зв’язкам між будовою, властивостями, застосуванням органічних речовин.

Зважаючи на те, що навчальним планом відведено мінімальний час на вивчення хімії, укладачам довелося добирати навчальний зміст, аби зберегти цілісність і системність навчального предмета. Курс звільнено від надмірної деталізації, складного наукового матеріалу, для відпрацювання якого потрібно чимало часу. Посилено увагу до матеріалу, пов'язаного із повсякденним життям людини та з майбутньою професійною діяльністю випускника, яка не матиме яскраво вираженого зв'язку з хімією.

Звертаємо увагу, що відповідно до Програми з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407) у 10 класі рівнем стандарту не передбачено розгляд питань щодо гібридизації електронних орбіталей атомів Карбону, σ-, π- та ароматичного зв’язків.

Про особливості цієї навчальної програми та загальні методичні підходи щодо її реалізації вичерпно зазначено укладачами в пояснювальній записці. Проте, необхідно наголосити на деяких моментах.

Завдання хімічної освіти на рівні стандарту – формування засобами навчального предмета не лише предметної, а й ключових компетентностей, які означено в компетентнісному потенціалі предмета.
Основним меседжем організації навчання в старшій школі має стати гасло, яким послуговувалися укладачі програми: «Встановлюємо закономірності, а не запам'ятовуємо окремі факти».
В основі організації освітнього процесу мають бути компетентнісний, діяльнісний і особистісно зорієнтований підходи, задекларовані у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти. Лише тоді можна говорити про розвиток особистості, яка не тільки володіє знаннями, а й здатна нестандартно й самостійно діяти у різноманітних життєвих ситуаціях, застосовуючи власні знання й досвід.

Саме тому сучасний вчитель має володіти проблемно-пошуковими, евристичними, інтерактивними методами навчання, активно використовувати навчальне проектування і моделювання, які дозволяють активізувати процес пізнання й осмислення нового, набувати учнями комунікативних навичок та здатності співпрацювати у групах, виконуючи різні соціальні ролі; розширювати коло спілкування дітей, формувати уміння толерантного сприйняття різних точок зору на одну проблему та способи її вирішення; користуватися дослідницькими прийомами, самостійно добувати нові знання, критично оцінюючи інформацію, отриману з різних джерел, зокрема й хімічну.

Формування предметної і ключових компетентностей неможливе без створення банку компетентнісноорієнтованих навчальних завдань – це завдання інтегрованого змісту, які моделюють певну практичну чи життєву ситуацію і спонукатимуть учнів до порівняння різних речовин і явищ, визначення ознак, характерних для речовин і хімічних процесів, установлення причинно-наслідкових зв’язків; формування висновків і узагальнень; пошуку альтернативних способів розв’язування проблеми; прогнозування властивостей сполук.
У процесі навчання хімії учень має також набути певних навичок щодо розв’язування розрахункових задач. Тому, серед завдань діагностичного чи тематичного оцінювання обов’язково мають бути певні навчальні завдання, у ході розв’язування яких передбачено виконання тих чи інших розрахунків.
Організовуючи процес навчання, пам’ятаймо, що хімія – наука теоретично-експериментальна, тому виконання теоретичної і практичної частин навчальної програми є обов’язковим. Формування в учнів практичних та дослідницьких компетенцій у процесі учнівського експерименту є важливою складовою навчання хімії. Чинною програмами передбачено два види такого експерименту: лабораторні досліди і практичні роботи та визначені їхні тематика та кількість. Учитель має право на свій розсуд доповнювати хімічний експеримент, проводити його за обґрунтованою власною методикою й технологічними картками, враховуючи можливості кабінету хімії та беручи до уваги токсичність речовин і правила безпеки.

Наголошуємо на тому, що практична робота – це вид самостійної роботи, яка виконується після вивчення певної підтеми чи/або теми. Вона сприяє закріпленню отриманих теоретичних знань у практичних ситуаціях, розвитку інтелектуальних вмінь (аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки), а також формуванню й удосконаленню умінь щодо планування, організації та виконання хімічного експерименту. Певну частину демонстрацій можна здійснювати, використовуючи 3D-моделювання або віртуальне експериментування. Якщо у хімічному кабінеті є доступ до інтернету, то найпростіше виконати віртуальний хімічний експеримент, використовуючи YouTube – безкоштовну онлайн-службу для роботи з потоковим відео. Завдяки простоті та зручності використання YouTubeє одним із найпопулярніших сервісів для розміщення відеофайлів. Практично всі демонстраційні та лабораторні досліди, передбачені навчальною програмою з хімії, розміщені на цьому ресурсі у вигляді коротких відеофрагментів із голосовим супроводом. Зазначимо, що хід такого експерименту, спостереження, відповідні рівняння реакцій повинні бути занотовані в робочому зошиті.

Профільний рівень. Програмою передбачено підготовку учнів з хімії на рівні, що забезпечує наступність між загальною середньою та професійною освітою.

Вивчення розділу органічної хімії у 10 класі ґрунтується на знаннях про найважливіші органічні речовини, набутих учнями в основній школі, й починається з повторення основних відомостей про склад, властивості, застосування цих речовин.

Наступні питання програми стосуються теоретичних засад органічної хімії, а саме теорії будови органічних речовин, ізомерії; розглядається роль теорії в системі наукових знань.

Вивчення основних класів і груп органічних сполук передбачає поглиблення знань про електронну і просторову будову молекул. Розглядаються різні стани гібридизації електронів, електронні ефекти в молекулах, механізми реакцій заміщення і приєднання, поняття про конформації вуглеводнів та асиметричний атом Карбону, вводиться поняття про спектральні методи встановлення структури органічних сполук.

До програми включено такі класи і групи речовин: вуглеводні (алкани, циклоалкани, алкени, алкадієни, алкіни, арени) та їхні природні джерела (природний газ, нафта, кам’яне вугіллі), гетероциклічні сполуки на прикладі піридину, спирти, фенол, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, естери, жири, вуглеводи (глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза), нітросполуки, аміни, амінокислоти, білки, нуклеїнові кислоти.

Значну увагу приділено біологічно активним речовинам – жирам, вуглеводам, білкам, нуклеїновим кислотам, взаємозв’язку їхніх складу, будови, рівнів структурної організації з біологічними функціями. Розглядаються відомості про синтетичні високомолекулярні речовини та найважливіші полімерні матеріали на основі їх.

Заключну тему присвячено світоглядним питанням про причини багатоманітності органічних речовин і взаємозв’язки між ними, значення органічного синтезу для розвитку сучасних технологій, розв’язування проблем сталого розвитку людства.

Вивчення теоретичного змісту навчального матеріалу супроводжується реалізацією практичної частини програми: демонстраційними й лабораторними дослідами, практичними роботами.

Порівняно з попереднім варіантом програми скориговано зміст навчального матеріалу: вилучено зайві деталі й повтори; уточнено питання, що стосуються сучасних матеріалів і способів добування їх, екологічної безпеки та сталого розвитку суспільства; посилено світоглядний аспект змісту.

Інноваційні підходи та педагогічні стратегії в освітньому середовищі як важливий фактор формування ключових компетентностей та інструмент за

vasiliy750 — Fri, 19 Jan 2018 07:35:54 GMT

18.01.2018 року о 10.00 на базі Надеждівського НВК відбулася пленарна частина січневої науково-практичної конференції педагогічних працівників закладів освіти з теми "Інноваційні підходи та педагогічні стратегії в освітньому середовищі як важливий фактор формування ключових компетентностей та інструмент забезпечення успіху нової української школи"

Інновації в освітньому середовищі як важливий фактор формування ключових компетентностей в сучасній школі

vasiliy750 — Fri, 19 Jan 2018 07:33:31 GMT

Яровий Василь Володимирович

Вчитель хімії та біології Недайводського НВК

Інновації в освітньому середовищі як важливий фактор формування ключових компетентностей в сучасній школі

Давайте порівняємо навчально-виховний процес з рибалкою. Чому не всі рибалки ловлять «класну рибу»? Чому не всі вчителі «випускають» у світ «класних» людей? Що треба для цього? … Інструмент – вудочка…. У вчителя - це форми, методи, підходи, технології…, місце - водне середовище у рибалки …у нас - освітнє, тактика, професіоналізм, досвід, теж необхідні…. Напрямок – місце, де чиста вода, не забруднена, де ніхто не буде заважати. Бажання, вміння передбачати результат та пристосовуватися. Макуха, прикорм – це батьки… Серед рибаків є і браконьєри, існує і рибна інспекція…. Звичайно в освітньому середовищі теж є контролюючі органи, але часто браконьєри зв’язані з інспекторами. Так що ж треба для вдалої рибалки…для створення гарного учня, універсальної людини? Все…Все про що йшла мова….і чистота думок і здатність до саморозвитку…

Обов’язкове впровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, підходів.

Інноваційні підходи:

– інтерактивні технології;

– комп’ютерно-інформаційні технологія;

– проектна технологія;

Ми готуємо учнів до майбутнього яке не можна чітко описати …

89 % дітей кожен день виходять у соцмережі. Інтернет – новий спосіб життя, мислення . І це ми повинні чітко усвідомлювати.

Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. В зв'язку з цим виникає нагальна потреба використання комп'ютерної техніки під час вивчення багатьох дисциплін шкільного курсу. Адже щоденно змінюється екологічна ситуація в світі, законодавство, природа, погода. Інформація, подана в підручнику, перетворюється в застарілу ще під час видання підручника. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з використанням інноваційних технологій, комп'ютерної техніки та найсвіжішої інформації, взятої з мережі Internet, - один із способів оптимізації та урізноманітнення навчально-виховального процесу. Чому сьогодні застосування комп'ютера в навчальному процесі вважають інновацією?

Під інноваціями в широкому змісті розуміється використання нововведень у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часу від зародження нової ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес. Саме використання персонального комп'ютера в навчальному процесі і є новою технологією в навчанні, нововведенням в учбовому процесі.

Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні системи, як його значущі складові, почали переносити акцент із масових педагогічних явищ на особистість дитини, вивчення можливостей і обставин її індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації людини на різних етапах її життєдіяльності. Тенденція особистісної орієнтованості освітніх систем виявляється й у педагогічній освіті. Школі сьогодні необхідні не просто хороші вчителі, а вчитель - технолог, учитель - майстер, учитель - новатор. Створення альтернативних типів шкіл, визнання за кожною школою права мати свій неповторний образ, працювати за авторськими програмами потребують учителів з інноваційним мисленням, здатних усвідомлено взяти на себе відповідальність як за особистість іншої людини, що постійно розвивається, так і школи, як системи, що теж перебуває у розвитку.

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання передбачає досягнення мети високоякісної освіти, тобто освіти конкурентноздатної, спроможної забезпечити кожній людині умови для самостійного досягнення тієї чи іншої цілі, творчого самоутвердження у різних соціальних сферах.

Однак інноваційність, як дидактичний засіб чи система, має при цьому втілитися у навчальні предмети. Реалізація ідеї створення інноваційних курсів і уроків виявляється не дуже легкою.

Ідея втілення інноваційних технологій в навчання стала останнім часом предметом інтенсивних теоретичних та практичних досліджень. Її теперішній етап характеризується як емпіричною спрямованістю - розробкою та проведенням учителями інноваційних уроків різних профілей, так і теоретичною - створенням та вдосконаленням інноваційних та інтегрованих курсів, у ряді випадків поєднуючих численні предмети, вивчення яких передбачено навчальними планами. Інноваційні технології дають можливість, з одного боку, показати учням "світ у цілому", подолавши дисциплінарну розрізненість наукового знання, а з іншого - звільнений за рахунок цього навчальний час використовувати для повноцінного здійснення профільної диференціації у навчанні.

За останні кілька років персональні комп'ютери перестали бути екзотикою і ввійшли в наше повсякденне життя. У нашій країні, як і в усім світі, йде витиснення "ручної" розумової праці комп'ютерною.

Наслідком є зміна ситуації на ринку праці. Одним з основних вимог при прийомі на роботу стає уміння користуватися комп'ютером. Така вимога пред'являється і секретареві, і бухгалтерові, і редакторові і іншим фахівцям. У зв'язку з цим освоєння комп'ютерних технологій повинне відбуватися вже в школі, для того, щоб випускник якнайшвидше включався в життя суспільства. Для того, щоб ефективно використовувати комп'ютер, треба вміти скоріше не програмувати, треба уміти володіти ефективно готовими програмами, що дозволяють вирішувати дуже різні задачі.

Нові інноваційні та інформаційні технології наприкінці XX століття стали не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами, компаніями, університетами, новою формою торгівлі, але й потужним засобом навчання.

Переваги та недоліки впровадження інноваційних

технологій в процес навчання

Позитивні якості	Негативні якості
Комп'ютер – це одночасно калькулятор,тре-нажер, засіб контролю й оцінки знань,засіб моделювання, ідеальна електронна дошка.	Багато навчальних програм не перекладено на українську мову
Застосування інноваційних технологій допоможе учневі: • самостійно розібрати матеріал, викорис-товуючи підказки і текстові довідники; • провести самоконтроль; • розширити знання по довідниках; • працювати в індивідуальному темпі; • ліквідувати пробіли в освоєнні якої-небудь теми	Для вчителя мало методичних розробок з застосуванням інноваційних технологій, як як складової частини уроку, ні для користувача;
Застосування інноваційних технологій допомогає вчителеві: • заощадити навчальний час; • особистий час учителя, що йде на перевірку результатів роботи; • побудувати модель функціонування зворотного зв'язку; • враховувати індивідуальні особливості учнів; • оперативно організувати перевірку виконаної роботи; • фіксування в комп'ютерному журналі засвоєння матеріалу.
Підсумок роботи на уроці з застосуванням інноваційних технологій	Складність організації уроку з усім класом

Стратегії розвитку висококомпетентного вчителя-професіонала:

 Підвищення кваліфікації (курси, стажування, творчі майстерні).

 Співучасть в управлінській діяльності.

 Соціальна активність.

 Професійна компетентність.

 Самоосвіта, саморозвиток, самовиховання.

 Визнання в суспільстві. Педагогічна творчість.

 Робота в складі ШМК. Службова кар'єра.

 Педагогічна культура. Діяльність творчих груп.

 Професійні конкурси.

 Науково-практичні конференції, семінари тощо.

Рекомендації для вчителів хімії Криворізького району:

І етап: теоретичний

Пошук, розвиток і стимулювання позитивної внутрішньої мотивації інтегрованих суб’єктів взаємодії навчально-виховного процесу, провідної ідеї підвищення ефективності навчально-виховного процесу, якості освіти школярів.
Розробка технології формування ключових компетентностей.
Розробка критеріїв та показників професійної компетентності вчителів різних предметних профілів.
Розробка планів самоосвіти вчителів за програмою.
Аналіз літератури з проблеми формування професійної компетентності вчителів.
Аналіз досвіду впровадження проблеми.
Розробка еталонних моделей компетентного випускника школи та професійно компетентного вчителя.

8. Психолого-педагогічна підтримка процесу впровадження науково-методичної проблеми.

ІІ етап: практичний

1. Перехід від стратегії формування до стратегії розвитку життєвих компетентностей у процесі використання передових технологій.

2. Забезпечення сучасної освітньої підготовки, розвиток інтелектуального, творчого потенціалу учня і вчителя, вибір, аналіз, експериментальна перевірка нових методів роботи з педагогічними кадрами.

3. Самоаналіз кожним суб’єктом освітнього процесу відповідності власної компетентності моделям та еталонам ключових компетентностей; вивчення складних науково-методичних питань упровадження компетентнісного підходу в освітянській діяльності, розробка рекомендацій щодо їх розв’язання.

Проведення творчих звітів ШМК.

5. Обмін досвідом роботи ШМК щодо альтернативних шляхів розвитку ключових освітніх компетентностей учнів та професійної компетентності вчителя.

6. Науково-методична корекція впровадження компетентнісного підходу.

ІІІ етап: узагальнюючий

Побудова відкритої системи, що забезпечує кожному учневі та педагогу власну траєкторію самоосвіти та саморозвитку.
Узагальнення результатів моніторингу змін.

3. Узагальнення досвіду роботи ШМК, окремих учителів щодо впровадження науково-методичної проблеми.

4. Оформлення результатів роботи над проблемою.

Особистість cучасного вчителя в новій школі

vasiliy750 — Fri, 19 Jan 2018 07:30:54 GMT

Сорока Л. П. Надеждівський НВК. Особистість cучасного вчителя в новій школі

Щоранку, дорогою до школи, я проходжу «дорогою вітань, коли всі діти, з якими я зустрічаюсь, вітаються і посміхаються мені у відповідь. Я знаю, що в школі біля мого кабінету мене вже чекають Вони: допитлива Валерія, завжди весела Оксана, сором'язлива Єлизавета, всезнаючий Дмитро. І справді, зрозуміти цей світ самій дитині дуже складно, вона потребує допомоги дорослих… Це - Новий учитель. Який же він - Новий сучасний учитель - творчий, незалежний, конкурентоспроможний, різнобічний, культурний, морально і духовно розвинений... людина, яка любить свою роботу і своїх вихованців... особистість, близька до ідеалу. АЛЕ, невже вчитель традиційної школи не є творчим, різнобічним, морально і духовно розвиненим, не любить свою професію? Так, хто ж такий Сучасний учитель?...

. Учні 30 -х років, включали в портрет сучасного, на їх погляд вчителя:

Знання предмета і володіння методикою; Гарні взаємини з учнями; Уміння справедливо оцінювати знання учнів; Дотримання дисципліни; Зовнішній вигляд.

бачимо, учні 30 -х років у вчителеві більше цінували знання предмета, загальну ерудицію, високу моральність. Серед рис, що характеризують ідеального вчителя в очах школярів 60 -х років, описані наступні:
Врівноваженість; Авторитет, сильна воля; Знання предмета, вміння говорити логічно і виразно; Приємна зовнішність, розуміння своїх учнів; Вимогливість самостійності, любов до педагогічної роботи.

Тут ми вже бачимо, як поступово на перші місця виходять особистісні якості вчителя.

У 1992 році на базі столичних шкіл було проведено аналогічне анкетування. Педагогам та учням запропоновано розташувати в порядку значимості 58 якостей вчителя. Ось якими якостями наділили Нового вчителя учні того часу:

талановитий; цікавий у спілкуванні; справедливий у вимогах; розуміючий; поважаючий своїх учнів; освічений; учитель, який має почуття гумору; уважний; готовий надати допомогу; гарний, добрий .

Зауважте, до першої п'ятірки увійшли тільки особистісні характеристики вчителя, а рівень освіченості та знання предмета відійшло на 6 місце! Такій якості, як любов до дітей, школярі віддали одне з перших місць, а педагоги - 28 -е!

У ході вивчення даної теми, я сформулювала для себе власні критерії визначення особистості Сучасного вчителя, які включають в себе як особистісні якості, так і професійні характеристики. І перші місця учні віддавали таким якостям як доброта, уважність, почуття гумору, такт. Таким чином:

Вчитель XXI століття це той, хто в першу чергу вміє знаходити спільну мову зі своїми учнями. Це означає, він повинен бути ідеальним психологом.
Крім того, вчитель повинен йти в ногу з часом, бути різнобічною людиною, не обмежуватися лише сферою свого предмета.
Учитель повинен мати хороший словниковий запас. Це професіонал- ерудит, який знає не лише свій предмет. Вимогливість і суворість не повинні закривати його здатності бути в процесі виховання помічником, порадником і другом своїх учнів.
Він повинен бути сучасною інтелігентною людиною, обов'язково володіти новими технологіями. Тільки вчитель, котрий йде в ногу з часом, здатний зрозуміти своїх нових учнів і бути їм цікавим.
Не чекайте винагороди за свою роботу (ні плати, ні подяки). Праця педагога - робота на віддалене майбутнє. Але все ж, держава і суспільство повинні забезпечити педагогам гідні умови життя і роботи. Щоб вчитель не був націлений на задоволення первинних потреб (харчування, одяг, житло), а на перше місце ставив потреби вищого порядку, тобто соціальні - це потреба у визнанні, у самовираженні і самореалізації.
Не бійтеся своїх помилок. Експериментуйте, шукайте і будьте самокритичні.
Ніжний дотик до особистості дитини є професійною якістю «зразкового «педагога. Зберігайте в собі людяність. Умійте бути дітьми. Сприймайте своє учительство як спосіб продовжити своє дитинство і зрозуміти своїх вихованців.
Намагайтеся нічому не вчити дитину безпосередньо. Вчіться самі, самовдосконалюйтеся. Нехай дитина, дивлячись на Вас, побачить, як можна вчитися.
Допомагайте і підтримуйте працю дитини, стимулюйте її творчі ідеї, готуйте до майбутнього динамічного життя, щоб згодом вона стала самостійною, творчою, впевненою в собі людиною!
Вірте в себе. Керуйте власним часом: Того, хто запізнюється, карає життя. Винагороджуйте себе: Зробіть, доможіться - досягнете успіху! Діти цінують успішних людей і прагнуть бути такими ж.

Новий Державний стандарт лише набирає силу, але вже зараз теми: якою буде Нова школа і Новий учитель, є самими дискусійними на сторінках освітніх видань, сайтів. Я лише позначу кілька проблем, а якою буде ваше думка, вибір за вами:

Перша: Який випускник школи потрібен сьогодні, чи буде він затребуваний державою?". Чи здатна Нова школа, а відповідно, вчитель, виховати конкурентоспроможну особистість?
Друга: Чи готові вчителі увійти в Нову школу? Що їх там чекає? Новий стандарт передбачає зовсім іншу організацію праці вчителів, самого процесу навчання, а головне - перетворення способу мислення педагога. "Базові " знання перетворюються в безрозмірні. З вчителя хочуть зробити продавця послуг, менеджера, управлінця. Не всі вчителі здатні (може унаслідок психологічної, може - фінансової можливості) стати ІКТ- компетентними вже сьогодні.
Третя: Наскільки реально довести проект до логічного завершення?
Четверта: Професія вчителя як і раніше не престижна і малооплачувана, тому в школу йдуть не найкращі кадри країни. А як це відіб'ється на якості освіти, залишається тільки здогадуватися. Якою б не була громадська думка, зрозуміло одне, країні потрібні нові педагогічні кадри і нові фахівці – колишні випускники шкіл, здатні реалізувати себе в майбутньому.

А що стосується особистості вчителя, я переконана, сутність справжнього Сучасного вчителя криється в самому слові «УЧИТЕЛЬ»:

У - унікальний, успішний, розумний, універсальний, вміє професійно подавати матеріал.

Ч - чесний, чуйний, людяний, з почуттям гумору.

И– інтелігентний, індивідуальність.

Т - тактовний, толерантний, терплячий.

Е – енергійний, природний, однодумець.

Л - люблячий дітей, люблячий свою роботу.

Ь - і дуже м'який як м'який знак і саме слово!... І ця істина буде непідвладною часу.

Вчитель нового покоління – це

Людина, яка є психологічно та емоційно компетентною. Тобто вчитель розуміє та приймає відмінності учнів та їхніх потреб, життєрадісний та цілісний, вміє створити позитив у навчанні, толерантний, справедливий, розуміє свій внутрішній світ та приймає помилки (свої та інших).

Лідер і менеджер. Це людина, яка бере відповідальність за успіх свого учня, добре працює у команді з іншими вчителями, є порадником, другом та помічником для дітей, постійно вчиться та різнобічно розвивається, носій високих етичних стандартів (тобто навчає прикладом).

Звільнений від стереотипів та успішний. Тобто вчитель вміє створити середовище для ефективного навчання та розкриття таланту дитини, знаходить цікавий матеріал для уроків, досліджує, любить свою роботу, успішно реалізовує себе через роботу, творчий, проактивний, звільнений від стереотипів, гнучкий (швидко реагує на зміни у зовнішньому середовищі).

Володіє презентаційними навичками. Ефективний комунікатор та фасилітатор. Вчитель є мовознавчо компетентним, тобто чітко та зрозуміло висловлюється, використовує різні методи та практики викладання матеріалу, використовує ІКТ у навчальному процесі, підтримує принцип спільної відповідальності – учитель+батьки.

Формує знання та навички потрібні у сучасному світі. Навчає учнів лідерству та командній роботі, розвиває в учнях критичне мислення і навички вирішення проблем, дає право вибору та вчить брати відповідальність за свій вибір, а також своїм прикладом демонструє навики для успіху в XXI столітті. КОНКУРЕНТОСПРОЖНІСТЬ – риса сучасного вчителя. Це:

К – креативність О – оптимальність Н – нестандартність К – конкурентоспроможність У – уміння взяти на себе ініціативу Р – реалізація задуманого Е – ентузіазм Н – новаторство Т – творчість О – об’єктивність С – самореалізація П – перфекціонізм Р – рух вперед О – оптимізм Ж – життєвий тонус Н – новизна І – інтелект, інновації, ініціативність С – саморозвиток Т – толерантність Ь

Менеджмент вчителя – це вміння досягти поставлених завдань педагогічної діяльності, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки учнів. Цей термін вживається для визначення складної сукупності форм і методів управління навчальною діяльністю з метою формування стійких пізнавальних інтересів до знань і потреби в навчанні та самоосвіті. коли у школах учителі стануть менеджерами з навчання – їх учні стануть самостійними і успішними менеджерами власного майбутнього.

Створення іміджу вчителя нової формації – особистості, здатної до активної педагогічної творчості та постійного самовдосконалення. Вчитель завжди був і залишається взірцем естетичних смаків, вишуканих манер і високого особистого іміджу. Позитивний імідж – це професійні вимоги, які ставить суспільство до сучасного вчителя. Адже особистість дитини формується під впливом особистості учителя, іноді, навіть, несвідомим. Відповідно, професія накладає на людину певні обов’язки. Імідж кожного вчителя індивідуальний, але разом з тим, містить загальні риси, що властиві його професії. Перш за все йому повинна бути притаманна така психологічна риса, як врівноваженість. У структурі міжособистісних відносин повинен переважати демократичний стиль спілкування, прагнення до співробітництва з колегами, висока самооцінка. До професійних рис особистості педагога слід віднести широку ерудицію і вільний виклад матеріалу, вміння враховувати психологічні і вікові особливості учнів, володіння темпом мови (120 – 130 слів за хв.), загальну та спеціальну грамотність, звернення до учнів за ім’ям, миттєву реакцію на ситуацію, вміння чітко формувати конкретні цілі, а також організувати навчальну роботу всіх учнів одночасно, вміння контролювати ступінь засвоєння навчального матеріалу. Наявність у вчителя таких умінь проявляється у вигляді доброзичливої манери поведінки та любові до дітей. Одним із основних способів формування іміджу являється візуалізація та вербалізація. Тому вигляд особистого іміджу вчителя набуває такої структури. • Габітарний імідж (от лат. Habitus – зовнішність). • Кінетичний імідж (кінетика – рух). • Вербальний імідж (вербатика – мовлення). Найкращим одягом для вчителя визнається костюм класичного стилю. Ні в кого не виникає сумнівів, що вдале використання ефектів кольору один з важелів впливу на людей. Психологічно грамотне використання кольору одягу грає досить суттєву роль в роботі педагога. Не можна одягати яскраво червоний одяг, якщо передбачається зустріч с потенційно конфліктним класом. Швейцарський психолог М.Люшер вважає, що червоний колір хоча й піднімає настрій, але драматичний, тривожний, провокує все і зразу. Сірий колір символізує довіру, успіх, спокій, він найбільш приємний очам учня з яким спілкуєшся. Що стосується блакитного, синього, фіолетового кольорів – вони викликають спокій та умиротворення. Чисті пастельні кольори асоціюються з хорошим настроєм, оптимізмом, добросердечністю . Безумовно до всього в житті, в тому числі і до вибору кольору одягу треба підходити індивідуально, зовнішність учителя повинна бути одухотвореною, натхненно випромінювати світло, тепло, доброзичливість усім своїм зовнішнім виглядом. Усміхнений привітний вираз очей і мімічні м’язи обличчя передають саме внутрішнє тепло особистості. Усмішка є винятково важливим несловесним знаком педагогічного спілкування, але психологи радять не користуватися «черговою» усмішкою. Спочатку вдивіться в обличчя дітей декілька секунд, а потім повільно і тепло усміхніться. Така невеличка затримка переконає учнів в щирості вашої усмішки, прямий погляд у поєднанні з поверненим до учня обличчям демонструє довіру, відкритість, інтерес, готовність до взаємодії. Головним знаряддям праці вчителя є слово. В слові матеріалізується думка. Саме мозок, а не слово, заставляє кожного по-своєму реагувати на мову, він не тільки запам’ятовує значення слів, але й надійно кодує будь який дотик, душевний досвід, який ми отримуємо разом зі словом. Практика показує, що знання законів нейролінгвістичного програмування, використання прийомів аутотренінгу, та яскрава, емоційна, образна мова вчителя дає можливість керувати і навіть маніпулювати поведінкою учнів, впливати на їхню пізнавальну активність.Слід пам’ятати, що ми зможемо бути цікавими і корисними для своїх учнів тоді, коли знатимемо більше них. Але , звичайно, ми не завжди можемо бути поряд з ними. Тому ми повинні навчити їх самостійно добувати знання.

Сайт вчителів хімії Криворізького району

педагогічна майстерність

Рекомендації РМО вчителів хімії (29.08.2018 р.)